Прикметник – це самостійна частина мови, яка означає якість предмета або його приналежність до чогось та відповідає на питання «який?» або «чий?». При цьому прикметник належить до іменникових частин мови, тобто він повʼязується саме з іменником, тому узгоджується з ним за категоріями роду, числа й відмінку (які у прикметника, звісно, теж є), а крім них цій частині мови властиві й власні особливі граматичні категорії, наприклад, ступінь. У ході виконання цього завдання дитина згадає, що таке прикметник та потренується у розпізнаванні цієї частини мови в тексті. На екрані перед дитиною міститься невеличке оповідання – буквально на два-три речення. На кожному етапі оповідання буде нове: інші персонажі, інший сюжет, нові деталі. Різноманіття текстів, як й ілюстративне їх оформлення є тим, що привертає увагу дитини до цього завдання. Мета учня завжди одна й та сама на кожному етапі, і полягає вона у тому, щоб знайти та виділити в тексті прикметники. Учень уважно читає речення та шукає в них слова, які відповідають на питання «який?» або «чий?» в різних формах, а головне – ці слова мають описувати предмети, називаючи певні якості. Учень має виділити всі прикметники, тож завдяки обʼєму цього тексту школяр познайомиться з різноманіттям граматичних форм прикметників, побачить, як вони узгоджуються з іменниками і повʼязуються з іншими частинами мови. Крім того, дитина завдяки цій вправі нагадає собі те, як виглядає морфемний склад прикметників, які особливі закінчення та інші частини слова притаманні таким словам. Це підготує школяра до майбутніх завдань. До наступного етапу з новим текстом дитина проходить тоді, коли знайде всі прикметники в тексті перед собою.
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.