Учень/учениця:
— розставляє розділові знаки в простих ускладнених реченнях та між частинами складного речення, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
— знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
— користується відповідними розділовими знаками в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення й мети висловлювання;
— правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів та цитат із тексту;
— вибирає прості, складносурядні або складнопідрядні речення, щоб відображати різну взаємодію між думками.
Учень/учениця:
— з’ясовує суть понять «орфографічна норма», «орфограма», «орфографічна помилка», «орфографічний словник»;
— усвідомлює важливість дотримання орфографічної норми для сучасного компетентного мовця;
— знає правила українського правопису;
— виявляє й пояснює порушення орфографічної норми;
— працює з орфографічним словником;
— застосовує знання на практиці;
— аналізує факти порушення орфографічних норм.
Учень/учениця:
— сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
— використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
— усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.