Учень/учениця:
— розставляє розділові знаки в простих ускладнених реченнях та між частинами складного речення, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
— знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
— користується відповідними розділовими знаками в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення й мети висловлювання;
— правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів та цитат із тексту;
— вибирає прості, складносурядні або складнопідрядні речення, щоб відображати різну взаємодію між думками.
Учень/учениця:
— знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми;
— виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
Учень/учениця:
— з’ясовує суть понять «орфографічна норма», «орфограма», «орфографічна помилка», «орфографічний словник»;
— усвідомлює важливість дотримання орфографічної норми для сучасного компетентного мовця;
— знає правила українського правопису;
— виявляє й пояснює порушення орфографічної норми;
— працює з орфографічним словником;
— застосовує знання на практиці;
— аналізує факти порушення орфографічних норм.
Учень/учениця:
— розуміє відмінність між різновидами аудіювання;
— розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
— виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових, або відповідні зазначеним в завданні прикметам;
— слухає і розуміє усне висловлювання, фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті;
— знає особливості будови опису пам’ятки історії й культури;
— розпізнає вжиті в прослуханому тексті типи мовлення: розповідь, роздум, опис;
— розпізнає в тексті розповідного характеру опис пам’ятки історії та культури, аналізує його будову.
— відповідає на запитання за змістом прослуханого;
— демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії.