Опис завдання
Словозміна іменників у контексті
Вправа для учнів 10 класу зосереджена на словозміні іменників IV відміни. Мета — удосконалити вміння добирати відмінкові форми в однині та множині, спираючись на зміст речення й зв’язки між словами.
Вибір форм і пошук зайвого речення
У завданнях подано речення з пропусками та варіанти форм іменників. Учні заповнюють пропуски, вибираючи граматично доречні форми, та знаходять зайве речення. Для цього потрібно відрізняти іменники IV відміни від іменників інших відмін.
Повторення та розвиток мовної уважності
Практика допомагає помічати відмінності між словоформами й уникати механічного перенесення правил з однієї відміни на іншу. Учителі та батьки можуть використати вправу для закріплення теми й обговорення того, чому певна форма відповідає реченню.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— розуміє й пояснює функцію службових частин у лексичних конструкціях;
— розрізняє службові частини мови між собою;
— дотримується правил написання службових частин мови разом чи окремо;
— формує й використовує доконаний і недоконаний вид дієслова;
— змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами;
— розрізняє й правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
— використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
— розрізняє й правильно вживає прислівники та прикметники;
— знає й правильно застосовує ступені порівняння прислівників;
— знає й правильно застосовує ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
Учень/учениця:
— розуміє суть поняття «морфологічна норма»;
— усвідомлює зв’язок морфологічної норми з граматичним значенням і граматичними категоріями самостійних і службових частин мови;
— розрізняє морфологічні норми, пов’язані з особливостями класифікування, словозміни, вживання й поєднання різних частин мови в усному мовленні й на письмі;
— знає норми вживання самостійних та службових частин мови в усному та писемному мовленні;
— виявляє й аналізує порушення морфологічних норм;
— додержує правил написання відмінкових закінчень відмінюваних частин мови;
— користується словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння морфологічної норми.
