Опис завдання
Будова й цілісність тексту
Вправа з української мови для 10 класу зосереджена на будові зв’язного тексту. Учні вчаться розпізнавати роль кожної частини та відновлювати послідовний розвиток думки.
Практика з пізнавальними уривками
Учні читають фрагменти коротких пізнавальних текстів про рослини й перетягують їх у поля для зачину, основної частини, кінцівки та зайвого фрагмента. Завдання потребує уваги не лише до спільної теми, а й до змістових зв’язків між уривками.
Користь для читання й письма
Робота з уривками розвиває уважне читання та вміння помічати порушення логіки викладу. Ці навички корисні для планування й редагування власних висловлювань. Учитель або батьки можуть запропонувати учневі пояснити свій вибір і обґрунтувати доречність кожної частини.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— наводить кілька точних фрагментів тексту, демонструючи аналіз тексту, висновки, зроблені з нього;
— визначає дві або більше центральних ідей у тексті та аналізує їхній розвиток, надає об’єктивне резюме тексту;
— усвідомлює значення слів і словосполучень, які використовуються в тексті, включно з образним, конотативним та технічним сенсами;
— аналізує вплив конкретного вибору слова на зміст і тон усього тексту;
— аналізує структуру організації тексту, включно з тим, як основні розділи сприяють розвитку цілого тексту;
— визначає точку зору або мету автора в тексті й аналізує, яким чином автор відокремлює свою позицію від позиції інших;
— порівнює й протиставляє текст з аудіоверсією тексту, аналізуючи втілення кожного суб’єкта порівняння;
— читає та осмислює науково-публіцистичну літературу в проміжку складності для 9-10 класів;
— використовує виразне мовлення, розділяє речення та думки інтонаційними паузами;
— наводить кілька уривків із тексту, демонструючи розуміння ключових думок і висновків, зроблених із тексту;
— визначає тему й основну думку та аналізує їхній розвиток протягом тексту;
— аналізує взаємодію окремих елементів твору.
Учень/учениця:
— аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
— порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
— робить висновки на основі спостережень;
— виділяє головне з-поміж другорядного;
— здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
— систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
— моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
