Опис завдання
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— звертається до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів (енциклопедій, словників, глосаріїв, тезаурусів), як друкованих, так і цифрових для визначення його точного змісту або приналежності до частин мови;
— визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, використовуючи контекстні підказки, аналізуючи змістовні частини слів, а також звертаючись до загальних і спеціалізованих довідкових матеріалів;
— визначає або уточнює значення невідомих чи багатозначних слів та фраз на основі читання матеріалів для 10 класу, вибираючи з ряду запропонованих варіантів;
— використовує контекст (загальний зміст речення або абзацу, позицію слова або функцію в реченні) як підказку про значення слова або фрази;
— зноходить та використовує ряд загальних академічних і специфічних слів та словосполучень, достатніх для читання, письма, мовлення та слухання на рівні школи;
— демонструє незалежність у знаходженні довідкових матеріалів при зустрічі з невідомим терміном, важливим для розуміння або висловлювання;
— отримує та використовує точні загальнонаукові та специфічні визначення для певних слів та фраз;
— збирає визначення зі словників при розгляді слова або фрази, важливих для розуміння або висловлювання.
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексикографія», «словник», «довідник», «довідкова література»;
— називає основні типи словників;
— усвідомлює важливість умінь систематизувати, зіставляти, аналізувати, узагальнювати й використовувати інформацію, яка міститься в лексикографічних джерелах, довідниках, ресурсах мережі Інтернет.
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексична норма», «лексичне значення слів», «лексична сполучуваність слів», «слово і контекст», «лексична помилка»;
— розуміє суть понять «порушення лексичної норми», «фразеологізми», «стилістичне забарвлення фразеологізмів»;
— пояснює загальні принципи класифікації словникового складу української мови;
— пояснює найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
— визначає роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні;
— визначає роль і доречність використання фразеологічних засобів мови, стилістичну функцію їх;
— розуміє відмінності між лексичними, фразеологічними синонімами; доречно використовує їх у тексті;
— усвідомлює відмінність між фразеологічними синонімами й антонімами;
— використовує лексичну синонімію як засіб виправлення невиправданих повторів, як засіб зв’язку речень у тексті;
— правильно й доречно використовує фразеологізми відповідно до стилістичного забарвлення їх.
