У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з наявністю у слова форм однини та множини та потренується в роботі з цими формами. На екрані перед учнем міститься речення. Воно передає закінчену думку, але саме по собі залишається неповним – пропущено слово, яке може мати форму як множини, так і однини. Власне, обидві ці форми і представлені в якості варіантів під реченням. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб обрати, яку саме з двох форм обрати. Єдиний вірний критерій – це, звісно, сенс речення. Якщо у ньому, скажімо, говориться про кілька предметів, то треба вибирати слово у множині, а якщо про один – то в однині. Також підказкою для дитини буде наявність у реченні додаткових слів, що узгоджуються з тим, яке треба поставити на місце. Наприклад, прикметники також мають обидві форми. Отже, орієнтуючись на них (або на числівники чи інші допоміжні слова) та на сенс повідомлення, учень і робить свій вибір. Після цього починається наступний етап, де треба виконати аналогічні дії, але речення, як і слова для вибору, будуть вже інші. При цьому подані варіанти на будь-якому з рівнів тотожні лексично, отже саме число залишається єдиним критерієм відбору.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.