Українська мова різноманітна не тільки з точки зору лексики, а й з граматичної сторони. Категорія числа, яка виражає кількість названих предметів (не їхнє точне число, а просто те, чи ці предмети у єдиному екземплярі, чи ні), може виражатись кількома способами. Окрім закінчення «и» також може використовуватись і закінчення «і». Воно характерне для слів, які в однині закінчуються на м’який приголосний, але бувають й інші випадки. У ході виконання цього завдання дитина ознайомиться з ними. На екрані перед учнем міститься дві ілюстрації. На одній зображено певний предмет у єдиному екземплярі, на другому – два і більше. Обидва малюнки підписані. Слова для цього однакові з точки зору лексики (адже вони називають один і той сам об’єкт), але відрізняються з точки зору граматики – слово, яким підписано малюнок, де предметів два і більше, закінчується на «і», чим і виражається множина. У завданні, яке міститься над ілюстраціями, вказано, який з малюнків треба виділити: той, де предмет один, чи той, де їх більше. Учень аналізує зображення, обов’язково читаючи підписи та запам’ятовуючи, у яких випадках закінчення множини – це «і». Після цього дитина натискає на вірну картинку і проходить на новий етап, на якому на учня чекатиме інша пара ілюстрацій.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.