Опис завдання
Узгодження між словами досягається тоді, коли їхнє граматичне значення співпадає. Наприклад, якщо одне слово називає предмет (це іменник), який є в однині і цей предмет чоловічого роду, то в такій самій формі має бути і прикметник, який цей обʼєкт описує. Завдяки цій вправі дитина починає розуміти, яка саме частина слова відповідає за лексичне, а яка – за граматичне значення. Адже для того, щоб зрозуміти сенс слова, необхідно проаналізувати його корінь та основу, тоді як граматичне значення здебільшого вказується у закінченні. Виконуючи це завдання дитина буде підставляти закінчення до прикметників таким чином, щоб вони узгоджувались з іменниками. На екрані перед учнем словосполучення, яке супроводжується ілюстрацією зображених предметів. Наявність персонажів додає цій вправі ігрового елементу. Прикметник є неповним – у ньому бракує останньої літери. Під словосполученням є кілька літер – варіанти для вибору на роль закінчення. Учень читає фразу з обома варіантами і підставляє той, який дійсно робить прикметник узгодженим з іменником. Для цього дитина переміщує потрібну літеру на кінець слова, після чого переходить на новий етап завдання, щоб виконати аналогічну дію вже з новими словами.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.
