Тварини – одна з найулюбленіших тем для вивчення дитиною будь-якого віку. І дитячий інтерес до фауни можна використати з метою розширення словникового запасу слів учня, чому й присвячено цю вправу. На екрані перед дитиною міститься дві зони. Перша відведена для диких тварин, а друга – для домашніх. Під ними є ряд малюнків, які зображують різних живих істот. Це можуть бути собаки, леви, пінгвіни та слони – набір вельми великий, а всі малюнки виповнені якісно, деталізовано та яскраво, тож учню буде легко впізнати будь-якого знайомого звіра чи пташку. Завдання, що ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб перемістити кожне зображення у відповідну зону. Тобто розподілити всіх живих істот, які є на екрані, на домашніх та диких тварин. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап, де під зонами для звірят будуть вже нові тварини. Особливість виконання вправи полягає у тому, що краще за все її виконувати разом з батьками, аби називати їм кожну тваринку, яку відправляють чи в одну, чи в другу клітину. Якщо ж учень побачить незнайомого звіра, то батьки розкажуть про нього. Таким чином учень дізнається більше назв тварин і краще їх запам’ятовує завдяки візуальній складовій вправи.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.