Вчення про частини мови нерозривно пов’язане з будовою речення. Відомо, що граматична основа (підмет і присудок) здебільшого виражені іменником і дієсловом. Відтак інші слова групуються навколо них: прикметник, числівник і займенник майже завжди пов’язані з іменником, а прислівник – з дієсловом. Попри це існують прислівники, які є похідними саме від іменників. Такими є слова, що позначають час, а точніше, сезони: «взимку», «влітку», тощо. Вони пішли від назв сезонів, але, відповідаючи на питання «коли?», є саме прислівниками. Їхньому вивченню й присвячена ця вправа. На екрані перед дитиною є питання. Воно досить повне і докладно описує той сезон, який має відгадати учень. Окрім того, питальне речення супроводжується ілюстрацією природного об’єкта, який пов’язаний з цим сезоном. Тож учню досить легко відповісти на питання про те, яка пора року мається на увазі. Але відповідь (як вірна, так і всі інші варіанти, представлені під питанням разом з нею) має форму не іменника, а прислівника. Чому? Тому що питання, яке задається дитині, починається зі слова «коли?», а це питання саме прислівника. Тож, відповідаючи на нього, учень краще розуміє, як саме будується діалог за допомогою прислівників, похідних від іменників, в тому числі – і тих, які означають час.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.