Прислівники – досить цікава частина мови, яка відрізняється від інших. Якщо прикметник, числівник та займенник відносяться до іменника, взаємодіючи з ним, то прислівник відноситься до дієслова, описуючи обставини виконання зазначеної дії. При цьому прислівник не змінюється за родом, числом, відмінком чи іншими граматичними категоріями. Але кожне слова використовується в рамках свого лексичного значення з конкретною метою. Зокрема, слова «зверху» та «знизу» використовуються для визначення положення предметів відносно певного орієнтиру або просто у порівнянні одне з одним. На екрані перед дитиною – малюнок. Він деталізований та якісно виповнений. На ньому зображено відразу кілька об’єктів на тлі галявини з веселкою. Над цією ілюстрацією міститься завдання, у формулюванні якого вказано, який саме предмет треба виділити – той що, знаходиться зверху, чи той, що знаходиться знизу. Таким чином, виконуючи цю вправу, учень краще розуміє сенс цих прислівників та обставини, при яких вони використовуються. Коли дитина робить свій вибір, то починається наступний етап, де треба виконати аналогічну дію (тільки у питанні змінюється прислівник), але з новими об’єктами.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.