Слова можуть використовуватись для зовсім різних цілей. Здебільшого дитина починає свідомо працювати з тими зі слів, що називають предмети, тобто з іменниками. Лише потім дитина вчить прикметники, тобто слова, що характеризують обʼєкт, наприклад, за кольором. Для кращого вивчення дитиною цього звʼязку між іменником і прикметником і було створено цю вправу, що має форму захоплюючої гри. На екрані зображено дитину, яка грає в хованки – вона ховає предмети, які тримає в руках. Ці предмети різні, але мають однаковий колір. Сховати їх дитина має у дві коробки, що також пофарбовані у відповідний колір, причому назва його навіть написана на коробках. От тільки у одну з них потрібно покласти предмет, що має чоловічий рід, а у другий – що має рід жіночий (або середній – в залежності від етапу завдання). Обрати, який обʼєкт до якої саме коробки варто покласти, має вже учень. Для цього треба підставити назву кожного обʼєкта до слова-прикметника і подивитись, яке з них до нього підходить. Скажімо, якщо у дівчинки в руках яблуко, то воно «зелене», а не «зелений». Коли дитина робить свій вибір, то проходить до наступного етапу, де знову будуть хованки обʼєктів, от тільки вже інших.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.