Так само, як прикметники використовуються для назви ознаки предметів, так прислівники – для назви ознаки дії. Вони вказують на обставини: де, як, коли. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з тими прислівниками, які відповідають за положення об’єктів у просторі, означаючи, де саме вони знаходяться відносно одне одного. На екрані перед дитиною є малюнок, на якому зображено гральну площадку. На дитячій сітці граються монстрики. Вони намальовані не страхітливо, а навпаки – кумедно та симпатично. Спочатку вони знаходяться на одному рівні. У завданні до кожного етапу вказано, який з монстриків має бути вище, а який – нижче. Учень має перемістити їх так, як вказано у завданні, після чого почнеться наступний етап вправи, де треба буде виконати аналогічну дію, тільки вже з іншими маленькими чудовиськами, які будуть в іншому положенні відносно одне одного. Наявність цих персонажів робить цю вправу більш цікавою, а необхідність на кожному етапі напряму взаємодіяти з об’єктами перетворює завдання на гру. Головна її мета, тим не менше, полягає саме у розвитку мовної свідомості: завдяки виконанню вправи дитина краще засвоїть тему прислівників та зможе вільно ними користуватись.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.