Час та вміння його вимірювати відіграє у житті людини вельми велику роль. Саме тому люди навчились це робити багатьма способами, використовуючи різні природні явища як орієнтири. Один з найочевидніших – зміна дня та ночі. Час, який проходить від одного світанку до нового – це доба (хоча здебільшого прийнято міряти від опівнічної години), а сім діб – це тиждень. Кожен день має свою назву, яка виникла на базі тих чи інших культурних явищ. Завдяки цій вправі дитина має змогу повторити та краще засвоїти назви днів тижня. На екрані перед учнем містяться дні тижня, які розташовані у вірній послідовності (щоб учень, вивчаючи їх, міг також і це повторити та засвоїти), при чому слова-назви зображені на хмаринках. Завдання, яке ставиться перед дитиною, дуже просте і полягає у тому, щоб виділити натиском той чи інший день. Простота завдання у тому, що назва цього дня вказана у самому завданні. Тож учню буде дуже легко зробити свій вибір і перейти на наступний етап вправи, де треба буде відшукати вже ніше слово. Сенс вправи полягає у тому, що інші дні використовуються як орієнтири для швидкого пошуку того, який треба. Отже учень скоріше запам’ятовує розташування днів між собою. А наявність хмаринок, пташок та сонечка робить завдання візуально гарним.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.