Практично кожне слово має своє значення, використання якого й є центральною метою мовлення як процесу. Цікаво, що не тільки набір, а й порядок букв у словах із зовсім різним значенням, може бути дуже подібним, і відрізнятись вони можуть буквально однією літерою. Вивчення таких пар слів та пошук цієї єдиної букви, якою вони відрізняються, і є метою виконання цього завдання. На екрані перед учнем міститься два слова. Вони майже однакові – відрізняються тільки однією літерою, але позначають зовсім різні явища чи предмети. Також на екрані є вчений червʼчок – персонаж, який вже відомий дитині з попередніх завдань, присутність якого додає вправі ігрового аспекту. Учень порівнює обидва слова та виділяє в них ті літери, якими вони відрізняються. Коли дитина це робить, то проходить на наступний рівень завдання, де має виконати аналогічну дію, тільки вже з іншою парою слів. Звісно, червʼчок буде зображений у новому амплуа. Підказкою для дитини є те, що здебільшого букви у словах намальовані однаковим кольором – всі, окрім тих, якими вони відрізняються одне від одного.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: знає та вміє розрізняти схожі та співзвучні звуки української мови.
Учень/учениця: знає звуки, літери та алфавітні назви літер та вмє їх розрізняти.
Учень/ учениця: розрізняє поняття "літера", "звук", "склад", "слово", "речення".
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.