Синонімія – досить поширене явище у мові, з яким дитина вже знайома. Синонімами є такі структури, які мають різне звучання і написання, але подібне (у тій чи іншій мірі) значення. Термін «структури» було використано тому, що синонімами можуть бути не лише слова: синонімія спостерігається між окремими словами й цілими виразами. Йде мова про сталі вирази, які істотно відрізняються від словосполучень. Завдяки образності української мови, комбінуючись у такі вирази, слова втрачають первинне лексичне значення та сприймаються лише у межах цієї структури. Причому лексичне значення сталого виразу може відрізнятись від значення слів, які входять до його складу, і досить сильно. Значення сталого виразу можна описати одним словом, яке, по суті, і буде його синонімом. Підбором сталих виразів, синонімічних до слів, і займеться дитина у ході виконання даного завдання. На екрані перед учнем міститься малюнок, в який було вписано слово. Воно, наприклад, може зображуватися як частина ілюстрації або як напис на плакаті, що тримають різні персонажі. На кожному етапі змінюється не лише слово та варіанти сталих виразів під ним, а й малюнок. Отже, під ілюстрацією є кілька цілком різних сталих виразів. Один з них означає те саме, що й вписане у малюнок слово. Дитина має вибрати – який. Коли учень вибирає цей вираз, то проходить на наступний етап вправи. На кожному рівні таких виразів буде по три, а відтак завдяки цій вправі учень познайомиться або нагадає собі велику кількість характерних та колоритних фразеологізмів, що використовуються у повсякденному спілкуванні для більш яскравого передання тої чи іншої думки.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.