Опис завдання
При опрацюванні теми прикметників головною метою є те, щоб за допомогою цих слів можна було повноцінно спілкуватись з використанням описання та характеристик предметів. А для цього треба знати правила вживання прикметників у реченні, зокрема йдеться і про узгодження, відмінювання та вибір закінчень. Це цілий комплекс знань, і у ході виконання даного завдання дитина переведе їх у практичну площину. На екрані перед учнем міститься речення – нове для кожного наступного етапу завдання. Речення супроводжується ілюстраціями, на яких зображено те, про що йдеться у тексті. Крім того, над повідомленням міститься спеціальна кнопка. Натиснувши на неї, дитина почує це речення у звуковому відтворенні. Таким чином водночас утворюється кілька інформаційних потоків: текстовий, візуальний та звуковий. Прикметник у реченні є неповним – у ньому бракує закінчення, що містить граматичне значення: рід, число тощо. Крім того, саме у закінченні відображається відмінок. Здебільшого прикметник є узгодженим із іменником, який він описує дитина. Отже дитина аналізує речення, підбирає закінчення згідно з іменником, аби прикметник підходив до тексту, після чого вписує у порожню клітинку всі літери, яких бракує. Коли дитина доповнює слово, то робить текст завершеним. Після цього починається наступний етап з новим реченням та всіма іншими подібними елементами – тільки прикметник, звісно, буде іншим, як і іменник, узгодження з яким є майже завжди обовʼязковим.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова, які називають ознаки, знає термін "прикметник" і розуміє його значення;
- правильно ставить питання до прикметників різного роду й числа;
- добирає до зображення відомого предмета відповідні ознаки;
- змінює прикметники за числами;
- утворює словосполучення іменників із прикметниками;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
-розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за їх тлумаченням, розуміє ступені порівняння прикметників;
- змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні);
- розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
