Ця вправа продовжує низку завдань, які присвячені важливості правильного набору літер при відтворенні слів. Цього разу учень працюватиме з випадками, коли у слові є «зайва» літера. Це означає, що є певне слово – нове для кожного наступного етапу завдання – від якого можна забрати одну букву, не замінюючи її на іншу, і тоді слово змінить своє лексичне значення. Якщо у ході виконання попереднього завдання дитина мала замінити літеру у слові для того, щоб перетворити його на інше, то цього разу додавати нічого не доведеться. На екрані перед учнем міститься пара малюнків. Один зображує предмет, який називає те слово, яке вже є на екрані. Інший – той обʼєкт, який буде називати це слово після того, як у нього заберуть одну з літер. Ці малюнки є головними підказками. Оскільки на них зображуються досить відомі та буденні предмети, назва яких є знайомою учню, дитина розуміє, як має виглядати нове слово, тож легко вибирає потрібну літеру. Коли дитина забирає її, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій з іншим словом та новою парою малюнків. Ця вправа має досить істотний ігровий аспект завдяки наявності цих ілюстрацій. Відтак не останню роль грає якість малюнків – всі вони деталізовані та яскраві. Хоча правильно виконати завдання досить легко, значення цієї гри не варто недооцінювати, адже завдяки їй дитина краще розуміє, наскільки важливо вживати всі літери у правильному порядку, не забувши про жодну.
Учень/учениця:
- виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;
- виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.
Учень/учениця:
- правильно читає абетку, знає абеткові назви букв, відновлює пропущені літери та/або знаходить за записом потрібні літери в абетці;
- розташовує 5-6 слів за абеткою з орієнтацією на першу букву.
Учень/учениця:
- перелічує (до шести) голосні звуки і записує (до десяти) букви на їх позначення;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння голосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння приголосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;
- відрізняє на слух правильне вимовляння слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;
- відрізняє на слух правильне вимовляння, читає і записує слова з апострофом.
Учень/учениця:
- правильно друкує визначені програмою слова, вимова і написання яких не розходяться;
- правильно позначає на письмі (друкує) м’якість приголосних звуків, доцільно використовуючи знак пом’якшення ("ь") та букви "я", "ю", "є", "і";
- розуміє різницю між вимовою і написанням слів, що пишуться за вивченими правилами (слова з ненаголошеними голосними, з апострофом перед "я", "ю", "є", "ї").