Більшість слів української мови належить до самостійних частин мови. У свою чергу більшість з них (всі, окрім прислівника) змінюються за певними граматичними категоріями, які відображають ті чи інші відтінки лексичного значення. Ці граматичні категорії виражаються у морфемах – частинах слова, які мають специфічну спеціалізацію. Корінь – це лексичний центр слова. Приставка – та частина, яка приєднується до його початку, а суфікс – до кінця. Після суфіксу йде закінчення – найбільш рухома частина слова, яка змінюється найчастіше. Перехід слова з одної частини мови або між формами здійснюється шляхом зміни морфем. Їхні назви та принципи поєднання – це матеріал майбутніх уроків, а от зараз дитина ознайомиться з тим, як саме відбувається даний процес, адже для того, щоб зрозуміти це, знання термінів не є необхідним. На кожному етапі перед учнем міститься зображення нового слова. Важливо, що слово розглядається як пазл, де на кожній частинці своя морфема. Дитина має розуміти, що на частинках пазлу не випадкові слова чи склади, а саме ті частини слова, наявність яких додає йому правильних, потрібних у тому чи іншому випадку відтінків значення. Отже дитина бачить перед собою пазл, рядок якого є незавершеним. Над ним є питання, де міститься те саме слово, але в іншій формі, наприклад, формі, яка належить іншій частині мови. Дитина серед шматочків пазлу внизу, які є варіантами відповіді, має знайти ті, які, приєднавшись до слова, утворять конструкцію, що може слугувати відповіддю на питання до вправи. Створивши слово за допомогою цих шматочків, дитина зрозуміє, як морфеми допомагають словам змінювати частину мови, до якої вони належать.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані префікси/суфікси для створення слова з новим значенням, використовує зрозуміле значення слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням префікса/суфікса;
- змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення префіксів/суфіксів до відомого слова.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.