Після того, як учень навчиться самостійно наголошувати слова, єдине, що залишається для більш впевненого володіння цією темою, – лише виконання вправ для закріплення цього матеріалу. Таким є це завдання, що є розвиваючою грою з мінімум академічного навантаження, проте із сильним акцентом саме на темі наголосу. На екрані перед дитиною міститься малюнок – новий для кожного етапу вправи. На ньому зображено різних персонажів, героїв, казкових звірів. У кожного персонажа є своє імʼя або назва того виду, до якого він належить. Написаних слів на малюнку не буде, лише вже знайомі кнопки над кожною ілюстрацією. Якщо дитина забула правильну назву цієї істоти, то при натисканні на дану кнопку учень почує це слово. У завданні, формулювання якого міститься над ілюстрацією, вказані умови виграшу у цій грі. Отже дитина згадує імʼя кожного героя, аналізує наголос, після чого вибирає того, хто підходить під умову завдання. Коли учень закінчує з вибором героя, то проходить на наступний етап завдання. Орієнтуватись дитині доведеться лише на власну памʼять, якщо, звісно, учень не хоче кожного разу натискати на всі звукові кнопки, які є на екрані. Саме різноманіття малюнків, деталей та персонажів, з якими матиме справу дитина у ході виконання цього завдання, посилює ігровий аспект та перетворює вправу на розвагу.
Учень/учениця:
- відрізняє на слух слова з чітким наголошенням звуків;
- правильно наголошує слова, передбачені програмою.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.