Опис завдання
Деякі слова української мови є запозиченими. Особливо це стосується наукових термінів, або ж назв предметів, яких у межах України нема. Наприклад, традиційно назвами для об’єктів живої природи є слова латинської чи давньогрецької мови, адже вони вважаються мовами науки. Відтак не лише в українській, а й у більшості інших мов відбувається запозичення. Однак, звісно, задовго до того, як була утворена сучасна традиція академічної освіти для явищ природи, зокрема, для рослин давали свої назви. Вони вважаються «народними», тобто у довідниках та енциклопедіях ці назви або не подаються зовсім, або ж подаються як додаткові. Однак, серед населення саме вони, ці імена для природних об’єктів, і набули справжньої популярності. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься впізнавати народні назви рослин. Вони були обрані не без причини. Рослини відіграють велику роль у житті людини. Рослини є і символами (зокрема, для України символами є верба та калина), з їхньою допомогою лікуються, вони є важливим компонентом щоденного раціону. Відтак, знаючи народні назви рослин, людина знає і досить важливий, а також об’ємний пласт української мовної культури. На екрані перед школярем міститься зображення рослини. Малюнок виповнено не тільки яскраво й якісно, а й дуже деталізовано, з розумінням всіх особливостей будови рослини. Тож, запам’ятавши малюнок її, дитина зуміє і в житті впізнати цю квітку, дерево або траву за показаними особливими ознаками. Поряд з малюнком кілька варіантів назв. Дитина має вибрати той, який підходить до поданої рослини. Коли школяр це зробить, то пройде на наступний етап завдання, до нової рослини та іншого набору варіантів.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- виділяє у предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки;
- встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами;
- виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних);
- встановлює логічну послідовність викладу подій;
- переносить знання і способи діяльності в нову ситуацію.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
