Українська мова має два рівні: усний та писемний. Вони є тотожними та взаємоповʼязаними і представляють собою скоріше просто два різні підходи до використання мовних інструментів задля комунікації, а також втілення думок і передачі емоцій. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься у тому, щоб обʼєднувати ці два рівні. У випадку з українською мовою це надзвичайно легко, адже вона має особливість, котра відрізняє її від інших європейських мов, навіть від споріднених словʼянський: буквений ряд майже завжди повністю копіює звуковий. На екрані перед учнем міститься набір літер. Поки вони розташовані у хаотичному порядку, ніякого лексичного значення вони не мають і словом не вважаються. Над цими буквами є звукова кнопка. Дитина натискає на неї, після чого чує певне слово, що міститься у собі всі ці літери. Залишається лише перемістити букви у правильному порядку відносно одне одного для того, щоб утворити те слово, яке тільки що прозвучало. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап, до нового подібного ряду літер, а також нового слова, яке треба з них утворити. Важливо, що кількість спроб для слухового сприйняття не є обмеженою – якщо учень не зрозумів всіх літер, він може натискати на цю кнопку стільки, скільки йому треба для того, щоб дійсно правильно розмістити літери. Ця вправа є своєрідним нагадуванням того, як букви та звуки у мові повʼязані між собою, та того, як вони формують слова. Завдяки цій вправі, досить легкій на перший погляд, дитина краще вчиться повʼязувати два рівні мови.
Учень/учениця:
- виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;
- виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.
Учень/учениця:
- правильно читає абетку, знає абеткові назви букв, відновлює пропущені літери та/або знаходить за записом потрібні літери в абетці;
- розташовує 5-6 слів за абеткою з орієнтацією на першу букву.
Учень/учениця:
- правильно друкує визначені програмою слова, вимова і написання яких не розходяться;
- правильно позначає на письмі (друкує) м’якість приголосних звуків, доцільно використовуючи знак пом’якшення ("ь") та букви "я", "ю", "є", "і";
- розуміє різницю між вимовою і написанням слів, що пишуться за вивченими правилами (слова з ненаголошеними голосними, з апострофом перед "я", "ю", "є", "ї").
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.