Опис завдання
Апостроф, як знає учень з попередніх завдань, є спеціальним символом, що використовується для того, аби передати на письмі відсутність взаємодії між йотованою голосною та приголосним, що стоїть перед нею. Якщо є апостроф, то «й» не переходить на цей приголосний, не помʼякшує його, а при вимовлянні йотована зберігає обидва компоненти. Відтак необхідно памʼятати, як саме апостроф переносить, аби його не проґавити. Апостроф переносити можна, адже він досить часто стоїть якраз між складами, а по складах і відбувається перенос. Проте варто памʼятати, що під час виконання цієї дії апостроф залишається на попередньому рядку разом з приголосним, а не йде на наступний до голосного. Відтак слово не може початись з апострофа на новому рядку, навіть якщо воно є частиною перенесеної структури. На екрані перед учнем міститься кілька варіантів слів з апострофом. Один або два з них є правильними, інші – ні. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб виділити деякі з них – ті, що вказані у завданні. Відтак дитина має орієнтуватись саме на завдання, формулювання якого вказано над словами. Коли учень виділяє всі варіанти переносу одного слова, які треба, то проходить на наступний етап вправи.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- переносить частини слів з рядка в рядок по складах;
- переносить частини слів з рядка в рядок за правилами переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків, з літерами "й" та "ь" у середині слів, із буквосполученнями "дж", "дз", "йо", "ьо", з апострофом, з подвоєними приголосними;
- не розриває злиття приголосного з голосним при перенесенні частини слова з рядка в рядок;
- переносить слова з подвоєними приголосними відповідно до правил.