Опис завдання
Ця вправа продовжує комплекс завдань, які присвячені вивченню прийменників. Цього разу дитина працюватиме з одиночними словами, що входять до цього виду службових частин мови. Звісно, свого лексичного значення вони набувають лише тоді, коли повʼязані з іншими словами, що належать до самостійних частин мови. Проте у кожного прийменника своя роль, тож це завдання, яке дає можливість працювати здебільшого із візуальними образами, дозволяє краще її запамʼятати. На екрані перед дитиною міститься малюнок, на якому є кілька різних предметів. Ці предмети, що зображені деталізовано та яскраво, знаходяться у певному положенні відносно одне одного, наприклад, ваза на столику або корабель під мостом. Отже дитина аналізує зображення і розуміє, який саме прийменник було б доречно використати для описання місцезнаходження предметів відносно одне одного. Отже учень вибирає цей прийменник з-поміж кількох варіантів, що знаходяться біля малюнка. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап завдання. Різноманіття малюнків є запорукою того, що цікавість учня до виконання цієї вправи посилюватиметься, а головне – рухаючись між її етапами, дитина дійсно добре запамʼятає, як використовувати прийменники, не відволікаючись на інші слова, проте за допомогою образів, що мають цікаве візуальне оформлення. Завдяки цьому завдання дитина розуміє, коли саме доречно використовувати кожен з типів прийменників, адже їх у вправі згадана абсолютна більшість з тих, які представлені в українській мові.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає в реченні, тексті службові слова, пише їх окремо від інших слів;
- пов’язує між собою слова за допомогою службових слів.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
