Опис завдання
Використання формату інтелектуальних ігор для покращення навичок роботи з тієї чи іншої теми – вдалий спосіб не лише натренувати ці навички у дитини, а й зацікавити її у вивченні відповідної теми. Цього разу йде мова про ребуси. На екрані перед учнем міститься новий для кожного наступного етапу завдання ребус. На робочому полі зображено кілька предметів. Дитина згадує, як вони називаються. Їхні назви складають одне слово, проте є певні тонкощі. Зайві літери вказані апострофами – якщо він є перед словом, то перша буква у ньому зайва, а якщо після – то остання. Дитина забирає з назви предмета потрібну кількість літер (один апостроф – одна буква), після чого поєднує його або з іншим словом-назвою, або з літерами. Таким чином у вправі є кілька компонентів: образи предметів, що зображені досить детально та яскраво; букви, які до назв цих предметів приєднуються. Коли дитина вгадує слово, що зашифроване у ребусі, то вписує його у порожню клітинку під малюнком. Після цього дитина проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічне завдання. Картинки, кількість апострофів з обох сторін та букви будуть вже іншими, а відповідно іншим буде і зашифроване слово. Отже завдяки цій вправі дитина розуміє, як прислівник виділяється з-поміж інших слів. Оскільки він є незмінною частиною мови, його граматичне значення не залежить від закінчень або суфіксів. Проте є літери, що вказують на приналежність слова до даної частини мови, наприклад, коли слово закінчується на «о». Це не головна умова: важливіше значення та питання, на яке відповідає слово, проте знання будови прислівників є корисним для їхнього розпізнавання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізняє та використовує прислівники, розуміє різницю між прислівником і прикметником;
- розуміє ступені порівняння прислівників;
- вживає лексичні конструкції із прислівниками.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
