Опис завдання
В українській мові слова можуть мати різний формат стосунків. Наприклад, часто йде мова і про внутрішню ієрархію. Наприклад, є загальне слово «посуд», яке є іменником. Проте посуд буває різним: це і тарілки, і миски тощо. Отже кожен з представників цих видів окрім власної назви може також називатись і предметом посуду – і це буде цілком правильно. Те, яке саме слово треба застосувати у конкретному випадку, залежить від бажання мовця конкретизувати у більшій або меншій мірі. Проте для того, щоб просто орієнтуватись у цій ієрархії, потрібна практика. А її, власне, і дає це завдання. На екрані перед учнем міститься дві групи, дві робочі зони. Кожна підписана своїм словом. Ці назви є загальними. Під даними групами є словесний ряд. Його треба розподілити таким чином, щоб всі слова опинились у підходящих групах. Коли дитина аналізує і читає ці слова, то згадує, як виглядають предмети, які ними називаються. Далі залишається просто перенести ці слова у відповідну групу. Коли дитина зробить це з усіма словами у ряді, то пройде на наступний етап вправи, де треба буде виконати аналогічні дії з новими словами. Зміниться назва і груп для розподілення. Важливо памʼятати, що розподілення слів за тлумаченням вимагає, перш за все, хорошого розуміння лексичного значення слів, знання того, що вони називають. Крім того, дитина тренує і розуміння внутрішньої мовної системи, тобто те, як слова співвідносяться між собою. Це значно покращує володіння мовою загалом, в тому числі і на суто побутовому рівні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви предметів, знає термін "іменник" і розуміє його значення;
- ставить до слів питання "хто?", "що?";
- співвідносить слово і зображення відповідного предмета;
- змінює іменники за числами (один – багато);
- вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності;
- розподіляє слова на групи за значенням та питаннями;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні, змінює іменники за числами і родами, виявляє близькі та протилежні за заначенням, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
