Виконуючи попереднє завдання, дитина вже ознайомилась з трьома типами тексту: розповідь, опис та роздум. Ця диференціація через різноманіття тексту, є досить загальною, і використовується здебільшого за допомогою суто логічного сприйняття. Тобто дитина, визначаючи, який саме текст перед нею, має керуватись саме власним розумінням сенсу, теми та ідеї цього тексту – і вже потім різними додатковими ознаками граматичного чи синтаксичного характеру. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься саме у розподіленні текстів за видами. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься нова пара текстів. Вони короткі, мають заголовки, і обидві структури є цілком справжніми текстами, адже речення у них повʼязані між собою спільною темою, а також сполучниками й займенниками. У завданні, що вказане над текстами, міститься назва виду. Дитина має визначити, який з текстів належить саме до нього, і вибрати його. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап завдання. Розповідь – це текст, що розповідає про щось, надаючи певну інформацію, що позиціонується як нова. Акцент у розповіді робиться на подіях. Текст-опис, як зрозуміло з назви цього виду, робить акцент саме на характеристиці названих явищ, дій і предметів. Текст-роздум відрізнити від попередніх двох видів значно простіше, адже у ньому автор передає власний погляд на ті чи інші речі, події тощо. Коли дитина навчиться впевнено відрізнити один текст від іншого за належністю до певного виду, її навички роботи з цими мовними структурами можна вважати досить впевненими.
Учень/учениця:
- вибирає із запропонованих потрібний заголовок до тексту підручникового типу;
- визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень);
- виявляє межі речень за графічними орієнтирами.
Учень/учениця:
- визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;
- розуміє наявність та дотримується абзаців у процесі опрацювання текстів;
- використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті;
- удосконалює навчальні тексти, усуваючи лексичні повтори шляхом заміни в них окремих слів, що повторюються, на близькі за значенням і ті, що були вжиті раніше;
- відновлює навчальний деформований текст, який складається з 3-4 речень.
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- читає вголос доступні тексти цілими словами;
- переказує прочитаний текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення);
- висловлює своє ставлення до подій, персонажів тексту.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.