Алфавіт – це набір всіх літер української мови. Вивчення цієї структури є базою, першим кроком на шляху до оволодіння мовою як усною, так і писемною. Відтак вивченню абетки слід приділити увагу, чому й присвячено дану вправу. На екрані перед учнем міститься набір слів. Всі вони різні, називають не повʼязані між собою предмети, явища, обʼєкти та персонажів. Всі вони також і починаються на різні букви. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб розмістити їх в алфавітному порядку, орієнтуючись саме на першу літеру. Тобто дитина має серед всіх слів знайти те, яке починається на букву, що стоїть в абетці раніше за інші. Після цього до нього підібрати друге слово – і так, поки не складеться весь набір. Складність цього завдання у тому, що на різних етапах вправи учень працюватиме з різними частинами абетки. Далеко не завжди дитина працюватиме з першими літерами, які здебільшого учні вивчають добре і порядок яких зає переважна більшість школярів. Стикнувшись з уривком з середини абетки, зашифрованим у перших літерах неповʼязаних між собою слів, можна і розгубитись. Тому дитині доведеться зберігати максимальну зосередженість у ході виконання цього завдання ,через що візуальне оформлення вправи мінімальне: слова формують стовпчик, який відокремлено рамкою. Крім того, часто зустрічаються слова, перші літери яких не знаходяться поруч в абетці, тож дитина мусить добре в ній орієнтуватись, аби правильно розподілити їх.
Учень/учениця:
- виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;
- виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.
Учень/учениця:
- правильно читає абетку, знає абеткові назви букв, відновлює пропущені літери та/або знаходить за записом потрібні літери в абетці;
- розташовує 5-6 слів за абеткою з орієнтацією на першу букву.
Учень/учениця:
- перелічує (до шести) голосні звуки і записує (до десяти) букви на їх позначення;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння голосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння приголосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;
- відрізняє на слух правильне вимовляння слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;
- відрізняє на слух правильне вимовляння, читає і записує слова з апострофом.
Учень/учениця:
- застосовує розміщення слів в алфавітному порядоку як базову навичку для користування словниковими і довідковими матеріалами.