Більшість слів української мови містять більше пари літер, а це значить, що й складів у цих словах кілька. У ході виконання цього завдання дитина продовжить практикуватись у розподіленні слів на склади, що є важливим вмінням для подальшого опрацювання слова як мовної одиниці. На екрані перед школярем міститься зображення слова – нового для кожного наступного етапу завдання. Однак, всі вони мають дещо спільне, адже об’єднуються у наступному: кожне слово, хоча й відрізняється від інших за звучанням та написанням, називає новий плід. Отже, всі слова вправи мають тематичне об’єднання. Слова розділено на склади, причому один з них пропущено. Як вже міг переконатись учень, виконуючи попереднє завдання, якщо у слові бракує цілого складу, то вгадати його первинне значення складніше, ніж у випадку з пропущеною поодинокою літерою. Саме тому кожне слово супроводжується ілюстрацією, на якій зображено той плід, який словом називається. Дитина згадує назву цього плоду, якщо потрібно, то й натискає на спеціальну кнопку, де відтворюється звучання даного слова. Після цього школяр без проблем вписує у порожню клітинку склад, якого там бракує. Для цього дитина має вже досить вільно володіти клавіатурою та вміти швидко знаходити потрібні букви. Ніяких варіантів відповіді немає: дитина сама вписує те, що треба у каркас складу. Коли школяр це робить, то доповнює і завершує слово, після чого проходить на наступний етап, до нового плода, іншого пропущеного складу та того самого набору підказок для того, аби це слово відновити. Поряд з плодом на екрані завжди є й додаткові персонажі, наявність яких стимулює дитину, адже робить вправу більш інтерактивною.
Учень/учениця:
- ділить дво-, трискладові слова на склади;
- вимовляє та\або розрізнює на слух вимовляння слів по складах;
- відрізняє правильний поділ слів на склади від неправильного.