Слухаємо та записуємо

Аудіювання – це не просто форма контролю рівня знань української мови. Це, перш за все, можливість дійсно ефективно пов’язати усне мовлення та писемне. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься записувати інформацію, яка подається на слух. На екрані перед школярем міститься зображення малюнка, котрий описує певну ситуацію. Вона також описується і у словесній формі у завданні. Сюжет малюнка такий: один персонаж диктує певний текст (оскільки ця вправа є першою у низці завдань у форматі аудіювання, то об’єм цього тексту мінімальний), а інші персонажі його записують. Завдання, яке має виконати дитина, полягає у тому, щоб допомогти цим персонажам правильно відтворити на письму усні інформацію. Для цього учень вписує у порожню ділянку на екрані це слово. Зробити це школяр може лише після того, як прослухає текст, а для цього необхідно натиснути на спеціальну кнопку відтворення сигналу біля персонажу, який диктує. Отже, учень уважно слухає звукове повідомлення, після чого згадує, які літери входять до складу цього слова, як його відтворити у писемному мовленні. Виконання цього завдання вимагає від школяра уважності, знання звуко-буквенного складу та вміння працювати з клавіатурою. Коли дитина вводить слово, яке потрібне для тих персонажів, яким він допомагає, то проходить на новий рівень, де буде інший подібний текст. Механіка виконання завдання залишається такою ж самою на всіх етапах вправи, хоча різноманіття слів, які треба відтворити на письмі й додає певної складності (а відповідно – і цікавості) вправі.  Додаткові персонажі, через яких дитина і виконує завдання, мають додати вправі більшої інтерактивності і зменшити навантаження на учня, який записує слово не для себе, а для інших учнів, допомагаючи їм.