Опис завдання
Іменник – це самостійна частина мови, яка називає предмет, істоту або явище та відповідає на питання «хто?» або «що?», при чому те, яке саме питання задається до слова, залежить від того, чи воно означає живу істоту, чи ні. Цей критерій суто лексичний. Українська мова цікава тим, що граматичні категорії, які за значенням мають бути притаманні саме живим істотам, можуть розповсюджуватись і на інші назви. Наприклад, категорія роду властива не лише істотам, а й неістотам. Тож для того, щоб зрозуміти, на яке саме питання має відповідати іменник, необхідно проаналізувати саме його лексичне значення. Цим і займеться дитина у ході виконання цього завдання. На екрані перед учнем міститься набір іменників. Всі вони, окрім одного, обʼєднані одним критерієм: в залежності від етапу більшість цих іменників називає або предмети неживої природи, або істот. «Окрім одного» значить, що серед цього набору іменників є слово, яке відрізняється від інших за цією ознакою. Його і треба вибрати. Отже, якщо у ряді іменників більшість називає живих істот чи персонажів, то знайти треба слово, що називає неживий предмет чи явище, а якщо майже всі слова називають саме неживі обʼєкти, то серед них треба вибрати одне, яке використовується для називання істоти. Вправа оформлена як гра. Всі іменники є підписами до баскетбольних кошиків. Дитина бере у гравця мʼяч (приймає пас) та закидає у той кошик, який треба. Щоб правильно зорієнтуватись у словах, необхідно прочитати завдання, яке змінюється на кожному етапі.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви предметів, знає термін "іменник" і розуміє його значення;
- ставить до слів питання "хто?", "що?";
- співвідносить слово і зображення відповідного предмета;
- змінює іменники за числами (один – багато);
- вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності;
- розподіляє слова на групи за значенням та питаннями;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні, змінює іменники за числами і родами, виявляє близькі та протилежні за заначенням, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
