Фактично, лексичне значення займенника є ситуативним: яким воно має бути у конкретній ситуацій, таким і буде. Тобто займенник «він» підходить і для того, щоб вказувати на слово «літак», і для того, щоб вказувати на ім’я «Микола». Все залежить від конкретної ситуації. І щоб зробити роботу із цією частиною мови більш ефективною, а також для того, щоб допомогти займеннику стати частиною цілісної фрази, необхідно орієнтуватись на граматичні категорії. Правило загальне: у займенника та того слова, яке воно замінює, мають повністю співпадати всі граматичні категорії. Займенник мусить мати той самий рід, такий же відмінок та число. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься у тому, щоб встановлювати пари, де займенник буде сусідствувати з відповідним іменником. Однак, іменник буде захований за малюнком, що зображує той чи інший предмет. На екрані перед дитиною міститься предметний ряд, елементи якого різні не лише лексично, а й граматично. Замість іменника в наявності предмети, які зображують те, що називається одним словом. Малюнки підписані займенниками. Вони спочатку розташовані хаотично. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб перемістити займенники так, аби вони знаходились під тими малюнками, назву зображених предметів для яких вони можуть заміняти. Наприклад, якщо на екрані міститься зображення ялинки, то під ним має бути займенник «вона». Коли дитина перемістить всі ці слова у відповідність до малюнків, то пройде на наступний етап вправи, де треба буде виконати аналогічний набір дій, однак, предмети будуть вже інші. Якщо ж школяр забув назву того чи іншого об’єкта, то може натиснути на спеціальну кнопку і почути відповідний іменник. Кнопка знаходиться поруч із «своїм» словом.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.