Прикметник відноситься до іменних частин мови разом з власне іменником, чисельником та знаменником. Це означає, що, окрім особливих і притаманних саме для прикметника граматичних категорій, йому притаманні й ті, що відрізняють іменні частини мови, зокрема йде мова про число. Більшість прикметників можуть мати форму множини або однини. Звісно, граматично ці форми виражаються не так, як у іменника, тож, виконуючи це завдання, дитина має нагоду вивчити дану тему та попрактикуватись у опрацюванні числа прикметників. На екрані перед дитиною міститься робоча зона, яка розділена на три частини. З її боків міститься дві групи, перша названа прикметником у однині, друга – у множині. Між ними знаходиться група малюнків. Зображені предмети можуть бути змальовані поодинокими, а можуть бути частиною групи об’єктів. Наприклад, один рюкзак, а поряд з ним – кілька олівців. Лексично слова, що називають групи предметів, є тотожними – вся відмінність між ними лише у числі, тож тільки воно й буде підказкою при розподіленні об’єктів. Дитина аналізує кожен малюнок, після чого переносить його у ту сторону, яка підписана прикметником у відповідному числі. Всі предмети різні, однак, вони підходять під опис прикметника, що вкотре вказує на певну універсальність цієї частини мови. Скажімо, «шкільними» можуть бути й олівці, й пенал, і рюкзак. Виконуючи дану вправу, дитина має тримати в пам’яті один важливий факт про числа іменних частин мови: до однини належать лише ті предмети, які представлені лише у одиничній кількості, тоді як до множини – будь-яке число предметів. Як два олівця, так і двісті два належатимуть до множини і описуватимуться одним і тим самим прикметником.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова, які називають ознаки, знає термін "прикметник" і розуміє його значення;
- правильно ставить питання до прикметників різного роду й числа;
- добирає до зображення відомого предмета відповідні ознаки;
- змінює прикметники за числами;
- утворює словосполучення іменників із прикметниками;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
-розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за їх тлумаченням, розуміє ступені порівняння прикметників;
- змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні);
- розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.