Коли дитина навчилась самостійно записувати слово, знаючи його морфемний склад, перевіряється вміння так само самостійно підбирати зменшено-пестливу форму до слів. Вибір пав саме на цей різновид по кількох причинах. Перш за все – набір суфіксів, які приймають участь у творенні слів цього роду, є обмеженим. Їх відносно небагато, а тому і знайти потрібні просто. Головне – з невеликого набору подібних між собою суфіксів знайти той, що не буде входити у протиріччя з правилами словотворення та милозвучності нових слів. На екрані перед дитиною міститься два слова. Перше – звичайне, воно зображується у повному своєму варіанті, з усіма морфемами і закінченням. Друге, яке є поряд з ним, представляє з себе те саме слово, але остання його морфема пропущена. Дитина розуміє, як саме це слово має виглядати, прийнявши зменшено-пестливу форму, після чого вписує її у порожні картинки. Підказкою для учня є кількість клітин – по одній на літеру. Відтак дитині простіше зрозуміти, який саме суфікс та закінчення треба використати. Крім того, проходячи цю вправу, дитина розуміє, що при словотворенні нові частини не лише додаються – від старих форм ще й віднімаються зайві частини, щоб нові суфікси приєднати відразу до кореня і уникнути нагромадження морфем. Опрацювавши це на практиці, дитина стає більш впевненою при словотворенні, що допоможе їй як в навчанні, так і у спілкуванні на побутовому рівні. А необхідність вписувати морфему самостійно, а не вибирати з-поміж кількох варіантів, тільки додатково закріпить у памʼяті цей урок.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані префікси/суфікси для створення слова з новим значенням, використовує зрозуміле значення слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням префікса/суфікса;
- змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення префіксів/суфіксів до відомого слова.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.