Вчимося звертатися ввічливо

Правила ввічливості є дуже важливими для ефективного спілкування між людьми. Навіть якщо дитина знає, як вживати будь-які слова, але не вміє спілкуватись з належною повагою до оточуючих (а саме повагу до співрозмовника і втілюють ввічливі звертання), її комунікативні здібності будуть далекими від ефективності. У ході виконання цього завдання дитина буде вивчати правила ввічливого звертання. На екрані перед дитиною міститься малюнок, що змальовує ту чи іншу цілком життєву ситуацію. Персонажі, які взаємодіють, можуть вітатися, прощатись, один герой може про щось просити іншого – в залежності від етапу подаються різноманітні обставини, при яких люди мають знайти спільну мову, і найкращий початок цього – ввічливе звертання. Один із співбесідників звертається до іншого. Дитина має визначити, чи ввічливо він це робить. Про це свідчать особливі слова, наприклад, «будь-ласка», «дякую», «нема за що» тощо, а також звертання на «Ви» до старших людей. Якщо один з героїв ввічливий до іншого, то треба натиснути на «так», а якщо неввічливий – то на кнопку «ні». Коли учень робить це, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії, проте вже з іншим малюнком, що змальовуватиме нову ситуацію. Важливо, що учень сам вчиться ввічливості та відрізняти високу культуру поведінки від відсутності цієї культури завдяки даній вправі. А оскільки учень перевіряє поведінку іншого персонажа, а його самого не повчають, вправа втрачає моралізаторський відтінок і перетворюється на розвиваючу та корисну гру.