Впізнаємо професію і будуємо слово

Більшість мов світу є дуже гнучкими в плані творення нових слів на базі вже існуючих. Варто зазначити, що українська мова в цьому плані надає дуже багато можливостей для творчості: за допомогою вже існуючих коренів та набору суфіксів, префіксів, закінчень та ряду правил можна творити будь-які слова, головне, щоб вони не входили в протиріччя з головним принципам милозвучності і граматики. Проте створення зовсім нових слів – це вже вищий пілотаж, парафія письменників та митців від слова. Наразі достатньо й того, аби дитина навчилась утворювати словоформи та нові за значенням слова, користуючись різними елементами інших. У ході виконання цього завдання дитина займеться вивченням головних принципів словотворення. На екрані перед дитиною міститься зображення представника тої чи іншої професії. На кожному етапі буде знаходитись малюнок спеціаліста з нової професії. Поряд є речення, в якому вказана його діяльність. Учень має зрозуміти, що для української мови властивим є звʼязок того, що робить людина з тим, як її професія називається. Цей звʼязок не є абсолютнім, але трапляється часто. Наприклад, слово «пожежник», яке називає людину, яка тушить безконтрольне полумʼя, котре є загрозою для оточуючих, є похідним від назви, власне, того, що він тушить, тобто від слова «пожежа». У цьому реченні даний звʼязок описується. Проте назва професії є неповною – бракує того самого закінчення, яке допомогло цьому слову утворитись від первинного. Дитина має згадати, який саме суфікс або закінчення мають бути на кінці слова та вибрати його з-поміж кількох варіантів внизу, під малюнком. Коли учень перемістить правильний варіант на кінець слова, то пройде на наступний етап завдання.