Службові слова досить сильно відрізняються від самостійних, але і в середині цієї великої групи є своя диференціація на три частини мови: прийменники, частки і сполучники, з якими і буде працювати дитина у ході виконання даного завдання. Сполучники утворюють звʼязки між словами та реченнями, обʼєднуючи, розділяючи та протиставляючи їх. Оскільки питання до службових частин мови задати не вдасться, а свого значення, незалежного від контексту, вони не мають, єдиний спосіб відрізнити їх одне від одного – це за тою роллю, яку вони грають у реченні. Крім того, з часом дитина просто запамʼятає, які саме слова належать до тої чи іншої частини мови. Отже, дитина на кожному етапі бачить нове речення, у якому пропущено одне слово. Воно завжди – службове. Варіанти того, якого саме слова бракує, є під реченням. Отже, учень читає речення і розуміє, чого саме бракує словам у ньому, після чого вибирає те службове слово, яке вдало доповнить речення і зробить його більш цілісним повідомленням. Всі варіанти належать саме до службових частин мови, але тільки один з них (новий на кожному рівні, як і речення) є сполучником. Коли дитина вибирає його, то проходить на наступний етап. Важливо, що, доповнивши речення, учень також і дивиться, яку саме роль відіграє сполучник, що він робить із сусідніми самостійними словами, як доповнює їх. Завдяки цьому дитина краще орієнтується у службових частинах мови та вміє серед них виділити саме сполучники.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні, тексті службові слова, пише їх окремо від інших слів;
- пов’язує між собою слова за допомогою службових слів.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані сполучники ("і", "але", "або", "та", "тому що") та користуєтся ними для зв’язку слів у реченні.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.