Всі попередні рази, коли дитина працювала з прислівниками, питання використовувались як орієнтири для пошуку відповідного слова. Особливий акцент на них легко пояснити. Здебільшого кожна самостійна частина мови відповідає на невелику кількість питань: іменник відповідає на питання «хто?» «що?», прикметник – «який?», «чий?» тощо. Проте прислівники можуть відповідати на безліч питань, таким чином вони компенсують те, що не змінюються за граматичними категоріями. Проте цього разу дитина буде не підбирати прислівник до питання, а робити зворотні дії – підбирати питання, що підходить до вказаного прислівника. Виконання цього завдання закріпить знання з теми прислівників та допоможе дитині дійсно ефективно працювати з цими словами. На екрані перед учнем міститься малюнок – новий для кожного наступного рівня вправи. Цей малюнок представляє з себе більше, ніж просто набір деталей: є фон, купа різних елементів, деталей, кольорових предметів. Дитина завдяки такому сильному акценті на візуальній частині може легко скласти сюжет, вигадавши історію до цього зображення. Ілюстрації є малюнками, де зображено казкових персонажів. Знайти потрібне питання просто: лише на якесь одне відповідає вказаний прислівник. Проте, хоча виконати завдання легко, воно важливе, адже остаточно закріпить у свідомості та памʼяті дитини звʼязок між конкретними прислівниками та відповідними питаннями.
Учень/учениця:
- розрізняє та використовує прислівники, розуміє різницю між прислівником і прикметником;
- розуміє ступені порівняння прислівників;
- вживає лексичні конструкції із прислівниками.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.