Серед займенників можна виділити кілька різноманітних розрядів, кожен з яких використовується з певною метою. Диференціація на розряди потрібна тому, що займенники не називають, а вказують на предмет, явище, якість, ознаку, кількість, істоту загалом на все, що називають іменники, прикметники та числівники. Тому займенників є відносно небагато – вони універсальні, і одним і тим самим займенником можна назвати різні обʼєкти, аби лише граматично вони підходили. Проте багато є різновидів займенників, і у ході виконання цього завдання дитина познайомиться з особовими. На екрані перед учнем міститься малюнок, де зображено персонажа та різних істот, оскільки саме звʼязок між ними здебільшого і вказує особовий займенник. Над малюнком міститься завдання, в тексті якого сформульовано, що саме має уточнити займенник. Наприклад, як дівчинка може називати птахів (займенником «вони»), або як дорослі будуть називати бабусю (займенником «вона»).. варіанти для вибору містять поряд із малюнком. Дитина вибирає правильний, керуючись саме граматикою. Займенник має правильно відображати рід, число та відмінок назви предмета, який він заміняє. Коли учень робить свій вибір, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з іншим малюнком та новими персонажами. Саме завдяки цій вправі учень розуміє універсальність займенників і те, як вони використовуються при називанні істот.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.