Опис завдання
Текст – досить велика за розмірами структура, що складається з кількох обʼєднаних спільною темою речень. Оскільки кожне з них саме по собі є завершеним повідомленням та цілком самостійною думкою, разом вони утворюють ще більший потік інформації. За допомогою навіть короткого тексту можна досить докладно розповісти про щось або просто розкрити певну тему. Це досить важливо, враховуючи комунікативну мету мови як такої. При цьому текст живе за певними законами. Спочатку йде зачин – окреслюється основна тема, якій присвячено цей текст. Потім йде розвиток подій, тобто розгорнутий опис цієї теми. Після цього йде розвʼязка – підсумок тексту. Обʼєми кожної такої частини варіативні, але у більшості випадків друга є найбільшою. У короткому тексті одне речення може грати певну роль. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься завершувати текст. Відповідно до описаної вище схеми закінчення тексту є спробою його підсумувати, зробити висновки щодо всього, що було стверджено у попередніх реченнях. Відповідно таким і має бути останнє речення. На екрані перед дитиною міститься новий для кожного наступного етапу завдання текст. Він має певну тему, окреслену у першому реченні та розгорнуту у наступних. Необхідно з-поміж кількох варіантів підібрати таке речення, що давало б підсумок тексту, робило б висновки на основі всього сказаного. Всі варіанти тематично повʼязані з текстом, але лише один підходить для виконання названої функції. Важливо, що ніяких додаткових засобів звʼязку між реченнями не буде – дитина має зробити свій вибір, керуючись лише сенсом останнього речення та своїм розумінням його ролі. Коли учень робить свій вибір та завершує текст, то може оцінити його цілісність та смислову взаємодію речень.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- вибирає із запропонованих потрібний заголовок до тексту підручникового типу;
- визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень);
- виявляє межі речень за графічними орієнтирами.
Учень/учениця:
- визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;
- розуміє наявність та дотримується абзаців у процесі опрацювання текстів;
- використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті;
- удосконалює навчальні тексти, усуваючи лексичні повтори шляхом заміни в них окремих слів, що повторюються, на близькі за значенням і ті, що були вжиті раніше;
- відновлює навчальний деформований текст, який складається з 3-4 речень.
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- читає вголос доступні тексти цілими словами;
- переказує прочитаний текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення);
- висловлює своє ставлення до подій, персонажів тексту.
Учень/учениця:
- виділяє у предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки;
- встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами;
- виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних);
- встановлює логічну послідовність викладу подій;
- переносить знання і способи діяльності в нову ситуацію.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
