З'єднуємо пари слів

Слова, що називаються самостійними (іменники, прикметники ,числівники, займенники, дієслова з його особливими формами та прислівники), мають своє лексичне та граматичне значення, тоді як службові слова набувають сенсу лише тоді, коли поряд є самостійні слова. В цьому головна їх відмінність. Проте кожен вид службових слів має свою мету використання. Так сполучники, працювати з якими доведеться дитині у ході виконання даного завдання, використовуються для того, щоб встановити певні звʼязки між словами. Сполучники можуть обʼєднувати, розділяти та протиставляти слова і те, що вони означають. До кожного з цих видів належить свій набір сполучників, і завдяки даному завданню дитина вивчить, які з них до котрого з цих видів належать. На екрані перед дитиною міститься пара слів – нова для кожного наступного етапу. Ці слова самостійні, і учень має здогадатись за їхнім сенсом, що саме треба зробити: поєднати їх, розділити чи протиставити. У цьому дитині допоможуть ілюстрації, котрі супроводжують кожен рівень, і на яких зображується те, що називається цими словами. Отже дитина розуміє, як вони повʼязані, після чого вибирає сполучник, що найбільше пасує для виконання цієї функції, з варіантів, які містяться під парою слів. Коли дитина переміщує цей сполучник у порожню ділянку між самостійними словами, то проходить на наступний етап вправи, де треба виконати аналогічні дії. Завдяки наявності багатьох варіантів на кожному рівні дитина краще опрацьовує всю багатогранність сполучників і розуміє функції кожного з виді цієї частини мови більш глибоко.