Опис завдання
Слова української мови розподіляються на дві великі групи: самостійні та службові частини мови. Це перший і ледь не головний рівень диференціації слів. Самостійні слова відрізняються від службових тим, що мають лексичне та граматичне значення, для існування якого не потрібно, аби це слово було поєднано з іншими у контексті. Зі службовими словами все навпаки: вони набувають значення лише тоді, коли приєднуються о самостійних. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься знаходити службові частини мови у реченні, роблячи акцент на сполучниках. Ця службова частина мови використовується для вираження звʼязків між словами та реченнями, при чому сполучники можуть обʼєднувати, розділяти та протиставляти слова та інші граматичні конструкції. На екрані перед дитиною міститься нове для кожного наступного етапу речення. У ньому є як самостійні частини мови, так і службові. Дитина має знати та виділити ті, що належать до другого виду. Принцип пошуків описано у завданні, формулювання якого міститься над текстом речення. Щоб знайти сполучники, треба знайти слова, до яких не можна поставити питання. Дитина по черзі аналізує кожне слово у реченні ,після чого вибирає сполучники – і проходить на наступний етап завдання, до нової фрази і інших сполучників, з досить великим набором яких познайомиться, рухаючись між рівнями завдання. Поряд з кожним реченням є ілюстрації, які додають вправі образності та посилюють інтерес дитини до її виконання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає в реченні, тексті службові слова, пише їх окремо від інших слів;
- пов’язує між собою слова за допомогою службових слів.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані сполучники ("і", "але", "або", "та", "тому що") та користуєтся ними для зв’язку слів у реченні.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
