Разом звуки та букви, які входять у склад слова, мають певний порядок і будують оболонку слова, яке до того ж має своє лексичне значення. При цьому різні слова мають різні закінчення. Деякі закінчення - виявляються співзвучними із закінченнями інших слів.
Ця вправа вчить дитину краще вимовляти слова, більш чисто сприймаючи їхні частинки. На екрані дитина бачить склад, який кілька разів повторюється. Цей склад є завершальною частиною для певного слова. Учень читає короткий опис до слова та бачить на екрані варіанти цього слова, які зображуються під цими написами. Наприклад, останній склад слова «коза» – це «за». Він повторюється кілька разів, після чого йде слово-опис (у даному випадку «рогата»), а далі дитина вже має сама продовжити ці рядки, вибравши малюнок кози з-поміж інших, що містяться під завданням. Таким чином учень наче продовжує простий віршик і вчиться правильній вимові слів. Після того, як учень зробить свій вибір, він перейде на наступний рівень вправи.
Учень/учениця: розуміє та вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, фразеологічні звороти, прислів'я, загадки.
Учень/учениця: добирає найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; називає ознаки, якості, властивості предметів, явищ, подій.
Учень/учениця: має збалансований словниковий запас з різних освітніх ліній: "Особистість дитини", "Дитина в соціумі", "Дитина у природному довкіллі", "Гра дитини", "Дитина у світі культури", "Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі".
Учень/учениця: визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів і фраз в межах текстів, призначених для дитячого садка; визначає нові значення для знайомих слів і застосовує їх.
Учень/учениця: використовує слова і фрази, вивчені через бесіди, читання.
Учень/учениця: розуміє та вживає загальновживані іменники та дієслова.