Деякі ознаки предметів характерні суто для певних обʼєктів і за ними можна легко їх впізнати. Але інші є більш загальними та можуть бути спільними відразу для групи обʼєктів. Тож за допомогою слів, які означають ту чи іншу ознаку, можна виділяти предмети у певну групу. Цього і вчиться учень у ході виконання даної вправи.
Він бачить на екрані малюнок, який зображує певну ситуацію. Деякі обʼєкти, які є елементами цього малюнку, обʼєднані спільною ознакою. Задача дитини полягає у тому, щоб виділити ці предмети. Наприклад, на екрані на одному з етапів дитина бачить велике дерево, за крону якого заходить сонце. Сонце і пташки зображені сплячими, а гусінь – ні. Отже дитина має вибрати тільки тих персонажів, які мають спільну ознаку – сон. Після того, як дитина зробить це, вона переходить до наступного етапу вправи, де треба буде теж вибрати предмети за наявністю у них чогось спільного (але не рис зовнішності, а саме спільного процесу чи ознаки), хоча всі частини малюнка вже будуть іншими. Кожна ілюстрація до етапу вправи багата на деталі та виконана у приємному для дитини стилі.
Учень/учениця: добирає найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; називає ознаки, якості, властивості предметів, явищ, подій.
Учень/учениця: має збалансований словниковий запас з різних освітніх ліній: "Особистість дитини", "Дитина в соціумі", "Дитина у природному довкіллі", "Гра дитини", "Дитина у світі культури", "Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі".
Учень/учениця: визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів і фраз в межах текстів, призначених для дитячого садка; визначає нові значення для знайомих слів і застосовує їх.