Навколишній світ є для дитини суцільною загадкою, і щоденні відкриття дуже важливі для її розвитку. Зокрема будь-яка дитина зазвичай цікавиться живими істотами – тваринами та рослинами, при чому як домашніми, так і дикими. Ця цікавість використовується у даній вправі, як основний рушій для мотивації ліпшого володіння мовними навичками учня. Адже слова української мови використовуються у тому числі і для називання обʼєктів живої природи.
У ході виконання цього завдання дитина мусить обрати серед кількох картинок, зображених на екрані, ту, на якій зображено певну дику тварину, вказану у завданні до конкретного етапу цієї вправи. Коли дитина робить свій вибір та виділяє зображення тої чи іншої тваринки, то переходить до наступного етапу вправи, де треба виконати дії аналогічного характеру, але зображення живих істот вже будуть нові.
Завдяки цій вправі дитина краще зрозуміє значення певних слів, запамʼятає назви диких тварин та розширить свій словниковий запас. Учню цікаво виконувати цю вправу завдяки тому, що малюнки мають яскраве оформлення та приємний стиль, що нагадує ілюстрації до дитячих книжок.
Учень/учениця: вживає та розуміє всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, числівники, службові слова)
Учень/учениця: розуміє та вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, фразеологічні звороти, прислів'я, загадки.
Учень/учениця: має збалансований словниковий запас з різних освітніх ліній: "Особистість дитини", "Дитина в соціумі", "Дитина у природному довкіллі", "Гра дитини", "Дитина у світі культури", "Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі".
Учень/учениця: визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів і фраз в межах текстів, призначених для дитячого садка; визначає нові значення для знайомих слів і застосовує їх.
Учень/учениця: розуміє та вживає загальновживані іменники та дієслова.
Учень/учениця: розподіляє об'єкти за категоріями (їжа, форми, тварини...), розуміє семантичну спорідненість частин та цілого.