Знання назв положення предметів у просторі є дуже важливим не тільки для орієнтації дитини, а й для того, щоб вона вміла повноцінно висловлювати свої думки та спостереження, описуючи ту чи іншу ситуацію з урахуванням положення обʼєкту. Деякі істоти та предмети (як правило, мова йде про неживі предмети, що зображують істот, наприклад, іграшки) мають можливість у нерухомому стані приймати різні положення: сидяче, лежаче та стояче. Учень бачить на екрані 2 тварин, які прийняли два різні типи положень. Для кожного етапу вправи є своє завдання, у якому вказано, яку тваринку потрібно перенести на подушку. Дитина обирає правильний обʼєкт та виконує дію, яка була вказана у завданні. Після цього переходить до наступного етапу вправи, де на екрані буде вже інше зображення та нове завдання. Таким чином дитина має не просто аналізувати зображення на екрані та вибрати той чи інший обʼєкт серед групи подібних за певною ознакою, а ще й виконати самостійну певну дію з цим обʼєктом. Цей ігровий елемент посилює цікавість учня.
Учень/учениця: вживає та розуміє всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, числівники, службові слова)
Учень/учениця: розуміє та вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, фразеологічні звороти, прислів'я, загадки.
Учень/учениця: має збалансований словниковий запас з різних освітніх ліній: "Особистість дитини", "Дитина в соціумі", "Дитина у природному довкіллі", "Гра дитини", "Дитина у світі культури", "Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі".
Учень/учениця: визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів і фраз в межах текстів, призначених для дитячого садка; визначає нові значення для знайомих слів і застосовує їх.
Учень/учениця: використовує слова і фрази, вивчені через бесіди, читання.
Учень/учениця: розуміє та вживає загальновживані іменники та дієслова.