Опис завдання
Оскільки слова використовуються для дуже значного списку дій (передачі інформації, почуттів, назви предметів та явищ тощо), кількість слів також величезна. Тому виникла необхідність у створенні розділення слів на кілька видів. Серед них – власні та загальні назви. Загальні називають універсальні речі та події. Наприклад, «стіл» – слово, яким називають всі предмети цього типу, які більш-менш подібні між собою. А от імʼя Валентина – власна назва, адже попри існування кількох багатьох Валентин, це слово є іменем, яке називає конкретну особу. У ході виконання цієї вправи учень вчиться знаходити власні назви та відрізняти їх від загальних. Дитина має знайти і виділити власну назву (ім’я дівчинки, кличка мавпи тощо). Після цього вона переходить до наступного етапу вправи, де має теж знайти власну назву, але вже у новому реченні. Перехід між рівнями завдання здійснюється незалежно від того, чи вірну відповідь дає дитина на питання етапів вправи. За допомогою цього завдання дитина розуміє сутність власних назв та сферу їх застосовування.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: вживає та розуміє всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, числівники, службові слова)
Учень/учениця: розуміє та вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, фразеологічні звороти, прислів'я, загадки.
Учень/учениця: визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів і фраз в межах текстів, призначених для дитячого садка; визначає нові значення для знайомих слів і застосовує їх.
