Опис завдання
Існує досить багато способів пояснити або вказати на місцезнаходження обʼєкта. Для цього використовують різні частини мови, в тому числі і прислівники. Відповідні прислівники мають відповідати на питання «де?», не змінюватись граматично і відноситись до дієслова, наприклад, відповідаючи на питання «де знаходиться?» або ж «де стоїть?». У ході виконання цієї вправи учень працюватиме саме з прислівниками цього розряду. На екрані перед учнем міститься малюнок, на якому зображено ряд предметів, котрі знаходяться на певному фоні. Цей фон є місцем їх розміщення. Деякі знаходяться низько, деякі – високо. Визначення місця обʼєктів можливо тоді, коли є точка відліку або інші предмети, відносно яких і можна визначити положення того, з яким працює дитина. Тобто, якщо у завданні вказано, що цукерки треба покласти низько, то учень переміщує їх нижче відносно тортиків на поличці, на найнижчий її щабель. Власне, у завданні потрібний для опрацювання прислівник і називається. Дитина читає це завдання, після чого виконує з інтерактивними обʼєктами ті дії, які потрібно, переміщуючи їх відносно одне одного. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічне завдання, теж присвячене прислівникам, які називають місце дії, але там малюнок буде іншим, рівно як і мета. Якщо на попередньому рівні треба було розмістити обʼєкт низько, то цього разу – високо. Це різноманіття не тільки втримує увагу дитини та стимулює її концентрацію, а й знайомить з усіма прислівниковими формами слів, котрі означають місцезнаходження предметів, і використовуються в активній лексиці у повсякденному житті.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.
