Доповнюємо речення словами

Речення відрізняється від словосполучення тим, що представляє собою цілісне та завершене повідомлення, ядром якого є граматичний центр – підмет і присудок. Проте до кожного з цих двох частин речення додаються свої, ті, які їх доповнюють: означення, додаток, обставина тощо. Ці члени речення є другорядними і разом з граматичною основою вони роблять повідомлення більш докладним, поширеним, повним. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься у доповненні речень за допомогою як головних, так і другорядних його членів. На екрані перед учнем міститься речення – нове для кожного наступного етапу вправи. Це речення супроводжується малюнком, на фоні якого і розміщено текст. Важливо, що речення є неповним – у ньому бракує одного-двох слів. Пропущеними можуть бути як головні, так і другорядні члени – це ситуативно і залежить від конкретного етапу. Варіанти того, яке саме слово треба вжити і на якому місці, знаходяться під реченням. Критерій для вибору – контекст. Учень уважно читає речення і розуміє, які зі слів внизу підходять на ті чи інші ролі, які з них за сенсом дійсно будуть доречні у цьому реченні.  Коли дитина вибере правильні слова та перемістить їх кожне на своє місце, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде також виконати аналогічні дії з новим реченням. Завдяки цій вправі дитина побачить, які саме граматичні форми приймають слова, щоб відігравати ту чи іншу роль у реченні. Рухаючись між рівнями, учень буде краще розуміти принципи узгодження слів. А малюнки на фоні тільки посилюють враження від цього уроку.